Ольга Богомолець
У родині Ольги Богомолець завжди любили українські народні пісні та російські романси. Сама ж Ольга прийшла у барди, коли в студентські роки «почула музику» у віршах Ліни Костенко. Після цього було багато пісень, власних і на тексти відомих українських поетів, але Ліна Костенко завжди залишалася «мірилом чесності цього світу».
Пік популярності Ольги Богомолець як співачки припав на кінець 1990-х. Аншлаги, щоденні виступи... Крім України, співала у Франції, Швеції, Німеччині, Польщі, країнах Балтії. Коли жила у США, об'їздила усі штати, співом заробляла на життя, оскільки стипендії вистачало лише на оплату навчання.
«З раннього дитинства Оля захоплювалася поезією, знає безліч віршів, — розповідає мати Ольги, Катерина Олегівна. — У нашому домі завжди бувало багато великих музикантів. Наприклад, зі Святославом Ріхтером багато років ми дружили сім'ями, не пропускаючи жодного його виступу. Буваючи в Києві, Святослав Теофілович завжди приходив в гості і часто влаштовував імпровізовані концерти в нашому домі. Я бачила, з яким захопленням Оля його слухала, під яким враженням була від його віртуозної гри. Хоча не можу сказати, що в дитинстві бачила якийсь особливий музичний талант у доньки, але все одно наполягла, щоб Ольга закінчила музичну школу. Однак ніяких планів, що вона пов'яже свою долю зі сценою, ніколи не будувала. І коли Ольга абсолютно самостійно прийняла рішення зв'язати свою долю з медициною, ми з чоловіком не стали її переконувати».
Сама Ольга Вадимівна розповідає про це так: «Була спокуса залишитися в музиці: я тоді досить глибоко занурилася в мистецький світ. Послухала на фестивалях, як продюсери спілкуються зі своїми виконавцями і зрозуміла, що зі мною так ніхто розмовляти не буде, бо я не дозволю. Про свій вибір ніколи не шкодувала, бо в результаті, отримала незрівнянно більше: співати те, що хочу, і для тих, для кого хочу».
Коли намагаються з'ясувати, коли ж народилася Ольга Богомолець як авторка і виконавиця романсів в жанрі бардівської пісні, думки людей, які близько її знали, розділяються. Шкільна подруга Наталя Кривда стверджує, що дебют відбувся на випускному вечорі. А однокурсники по медінституту впевнені, що біля багаття в туристичному поході. Сама Ольга Вадимівна вважає, що музика і вірші супроводжували її завжди.
Ігор Жук, відомий український бард і партнер Ольги Богомолець по сцені (вони стартували в авторській пісні майже одночасно), розповідає, що після 15 років дружби його вже не дивує контрастність її натури, однак є речі, які не перестають вражати: «В Сопоті на фестивалі української культури Оля співала пісню на вірші Василя Стуса. Забула слова, за мить згадала, але за цю мить у неї півжиття пройшло – ми це бачили з-за лаштунків. Це могло виглядати як зрежисована драматична пауза, але вона її не грала. Йшла зі сцени, нічого не бачачи від сліз. Це для неї властиво: все – і радощі, і смуток, і робота, і музика, – на 100%.
У Ольги є одна прекрасна риса — феноменальна організованість, і тому їй вдається багато-багато встигати не тільки в медицині, зробивши свою клініку однією з кращих в Європі, але і в пісенній творчості. Ольга має свій почерк, її не сплутаєш з іншими виконавцями романсів. Ми познайомилися на відбірковому турі фестивалю «Червона рута», на який, до речі, обидва не пройшли. Звичайно ж, ми засмутилися невдачі, але бажання співати не залишили. Знову зустрілися через півтора місяці, взявши участь у Всеукраїнському фестивалі авторської пісні «Оберіг-91» в Луцьку, ставши його лауреатами і отримавши спеціальні призи. Більш того, нас запросили до Польщі на Сопотський фестиваль. З тієї поїздки ми стали справжніми друзями. В дорозі склали дві пісні, які до сих пір в нашому репертуарі. На одному з концертів заспівали дуетом, глядачам наша імпровізація сподобалася. Оля запропонувала що-небудь записати спільно».
Так Ольга Богомолець разом з Ігорем Жуком записали спільний альбом «Нас двоє».
«Першу свою пісню я написала на вірш Ліни Костенко. — згадує Ольга Богомолець. — У нас з Ігорем у кожного своя творчість. Є у нас діалоги, дуети, але переважно співає кожен своє. Ігор – надзвичайно талановитий, пише чудові вірші… Не писав ніколи музику на чиїсь вірші. Це я його підштовхнула до цього. Після нашої першої поїздки на фестиваль у Сопот 15 років тому був початок наших діалогів. На мою пісню «Не думано, не гадано, аж холодно джмелю» Ігор написав свою пісню у відповідь. Від того часу ми так перегукувались у творчості, а потім вирішили заспівати разом…»
Музика Ольги Богомолець самодостатня і вбудована в історію української музичної культури. Якщо б Ольга нічого не робила, а тільки співала, то була б цілком багата – виключно на музиці. Спочатку її вважали гітарним бардом – виконавицею авторської пісні, співаної поезії, потім – виконавицею романсів, ще пізніше – легкого джазу. Її музика побудована на голосових інтонаціях, на настроях, на емоціях.
«Ольга – не професійний музикант, але дивно тонко відчуває мелодію, слово, – розповідає музикант Геннадій Івченко. – У неї особливий метод народження своїх романсів. Я часто був у скруті: які партії грати їй, а які мені. Дивувався, з якою легкістю вона наспівує найскладніші вокалізи. Поступово навчився розуміти, що ж власне Ольга хоче почути від моєї флейти або саксофона. На початку її пісенної кар'єри всі романси були мінорні, гітару опускала на терцію нижче, і мені під неї вельми важко бувало підлаштовуватися. Одного разу я їй сказав, що занадто багато смутку в її піснях. Незабаром приходить і лукаво посміхається: написала веселі дитячі пісні. Мені здається, що більш світлим, ніж «Осінній день», вийшов її новий альбом «Kairos». Хоча ліричні мелодії і тексти нероздільні з творчістю Богомолець, і в цьому її особливість. Звісно, на репетиції обговорюємо програму. Але коли Ольга бачить глядачів, то починає імпровізувати, щось додає, щось, навпаки, викидає по ходу виступу, і сперечатися з нею марно, потрібно просто налаштовуватися на її хвилю. У Ольги дивовижна інтуїція. Вона відчуває настрій залу і веде, як справжній лоцман, через рифи до мети. Мені здається, що таємниця Богомолець — в умінні тонко впливати на душевні струни публіки».
Пік популярності Ольги Богомолець як співачки припав на кінець 1990-х. Аншлаги, щоденні виступи... Крім України, співала у Франції, Швеції, Німеччині, Польщі, країнах Балтії. Коли жила у США, об'їздила усі штати, співом заробляла на життя, оскільки стипендії вистачало лише на оплату навчання.
«З раннього дитинства Оля захоплювалася поезією, знає безліч віршів, — розповідає мати Ольги, Катерина Олегівна. — У нашому домі завжди бувало багато великих музикантів. Наприклад, зі Святославом Ріхтером багато років ми дружили сім'ями, не пропускаючи жодного його виступу. Буваючи в Києві, Святослав Теофілович завжди приходив в гості і часто влаштовував імпровізовані концерти в нашому домі. Я бачила, з яким захопленням Оля його слухала, під яким враженням була від його віртуозної гри. Хоча не можу сказати, що в дитинстві бачила якийсь особливий музичний талант у доньки, але все одно наполягла, щоб Ольга закінчила музичну школу. Однак ніяких планів, що вона пов'яже свою долю зі сценою, ніколи не будувала. І коли Ольга абсолютно самостійно прийняла рішення зв'язати свою долю з медициною, ми з чоловіком не стали її переконувати».
Сама Ольга Вадимівна розповідає про це так: «Була спокуса залишитися в музиці: я тоді досить глибоко занурилася в мистецький світ. Послухала на фестивалях, як продюсери спілкуються зі своїми виконавцями і зрозуміла, що зі мною так ніхто розмовляти не буде, бо я не дозволю. Про свій вибір ніколи не шкодувала, бо в результаті, отримала незрівнянно більше: співати те, що хочу, і для тих, для кого хочу».
Коли намагаються з'ясувати, коли ж народилася Ольга Богомолець як авторка і виконавиця романсів в жанрі бардівської пісні, думки людей, які близько її знали, розділяються. Шкільна подруга Наталя Кривда стверджує, що дебют відбувся на випускному вечорі. А однокурсники по медінституту впевнені, що біля багаття в туристичному поході. Сама Ольга Вадимівна вважає, що музика і вірші супроводжували її завжди.
Ігор Жук, відомий український бард і партнер Ольги Богомолець по сцені (вони стартували в авторській пісні майже одночасно), розповідає, що після 15 років дружби його вже не дивує контрастність її натури, однак є речі, які не перестають вражати: «В Сопоті на фестивалі української культури Оля співала пісню на вірші Василя Стуса. Забула слова, за мить згадала, але за цю мить у неї півжиття пройшло – ми це бачили з-за лаштунків. Це могло виглядати як зрежисована драматична пауза, але вона її не грала. Йшла зі сцени, нічого не бачачи від сліз. Це для неї властиво: все – і радощі, і смуток, і робота, і музика, – на 100%.
У Ольги є одна прекрасна риса — феноменальна організованість, і тому їй вдається багато-багато встигати не тільки в медицині, зробивши свою клініку однією з кращих в Європі, але і в пісенній творчості. Ольга має свій почерк, її не сплутаєш з іншими виконавцями романсів. Ми познайомилися на відбірковому турі фестивалю «Червона рута», на який, до речі, обидва не пройшли. Звичайно ж, ми засмутилися невдачі, але бажання співати не залишили. Знову зустрілися через півтора місяці, взявши участь у Всеукраїнському фестивалі авторської пісні «Оберіг-91» в Луцьку, ставши його лауреатами і отримавши спеціальні призи. Більш того, нас запросили до Польщі на Сопотський фестиваль. З тієї поїздки ми стали справжніми друзями. В дорозі склали дві пісні, які до сих пір в нашому репертуарі. На одному з концертів заспівали дуетом, глядачам наша імпровізація сподобалася. Оля запропонувала що-небудь записати спільно».
Так Ольга Богомолець разом з Ігорем Жуком записали спільний альбом «Нас двоє».
«Першу свою пісню я написала на вірш Ліни Костенко. — згадує Ольга Богомолець. — У нас з Ігорем у кожного своя творчість. Є у нас діалоги, дуети, але переважно співає кожен своє. Ігор – надзвичайно талановитий, пише чудові вірші… Не писав ніколи музику на чиїсь вірші. Це я його підштовхнула до цього. Після нашої першої поїздки на фестиваль у Сопот 15 років тому був початок наших діалогів. На мою пісню «Не думано, не гадано, аж холодно джмелю» Ігор написав свою пісню у відповідь. Від того часу ми так перегукувались у творчості, а потім вирішили заспівати разом…»
Музика Ольги Богомолець самодостатня і вбудована в історію української музичної культури. Якщо б Ольга нічого не робила, а тільки співала, то була б цілком багата – виключно на музиці. Спочатку її вважали гітарним бардом – виконавицею авторської пісні, співаної поезії, потім – виконавицею романсів, ще пізніше – легкого джазу. Її музика побудована на голосових інтонаціях, на настроях, на емоціях.
«Ольга – не професійний музикант, але дивно тонко відчуває мелодію, слово, – розповідає музикант Геннадій Івченко. – У неї особливий метод народження своїх романсів. Я часто був у скруті: які партії грати їй, а які мені. Дивувався, з якою легкістю вона наспівує найскладніші вокалізи. Поступово навчився розуміти, що ж власне Ольга хоче почути від моєї флейти або саксофона. На початку її пісенної кар'єри всі романси були мінорні, гітару опускала на терцію нижче, і мені під неї вельми важко бувало підлаштовуватися. Одного разу я їй сказав, що занадто багато смутку в її піснях. Незабаром приходить і лукаво посміхається: написала веселі дитячі пісні. Мені здається, що більш світлим, ніж «Осінній день», вийшов її новий альбом «Kairos». Хоча ліричні мелодії і тексти нероздільні з творчістю Богомолець, і в цьому її особливість. Звісно, на репетиції обговорюємо програму. Але коли Ольга бачить глядачів, то починає імпровізувати, щось додає, щось, навпаки, викидає по ходу виступу, і сперечатися з нею марно, потрібно просто налаштовуватися на її хвилю. У Ольги дивовижна інтуїція. Вона відчуває настрій залу і веде, як справжній лоцман, через рифи до мети. Мені здається, що таємниця Богомолець — в умінні тонко впливати на душевні струни публіки».
На сторінці використано інформацію та фрагменти текстів з: bogomolets.com, wz.lviv.ua, tyzhden.ua, blogs.pravda.com.ua, m.day.kyiv.ua
Ольга Вадимівна Богомолець народилася 22 березня в Києві, у родині лікарів.
В 1989 році закінчила з відзнакою Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця. В 1993 захистила кандидатську дисертацію. В 2001 році закінчила Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова та отримала спеціальність практичного психолога. В 2003 році в Національному медичному університеті здобула ступінь доктора медичних наук. З 2007 року — професор кафедри дерматології та венерології Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. З 2009 року — професор Одеського державного медичного університету. Заслужений лікар України. Лікар та науковець із 25-річним стажем клінічної, дослідницької та викладацької роботи.
В 2014 році обрана народним депутатом України, очолила парламентський комітет з питань охорони здоров'я. В 2019 році — кандидат в Президенти України на виборах 31 березня.
Меценат культури та мистецтв. Фундаторка історико-культурного комплексу Замок-музей Радомисль з єдиним у світі Музеєм української домашньої ікони і найбільшою у Європі колекцією українського сакрального мистецтва. Засновниця щорічного Міжнародного музичного фестивалю «Музика Шопена під відкритим небом».
Але багато тисяч людей в Україні, а ще більше закордоном, знають Ольгу Богомолець, насамперед, не як видатного медика, ученого чи громадського діяча, а в першу чергу як прекрасну виконавицю авторських романсів, яка уже три десятиліття дарує свою творчість людям. На початку 90-х років в Ольги Богомолець ще не було ні наукових праць, ні високих звань Заслуженого лікаря України, доктора медичних наук та професора. Авторитет громадського активіста ще тільки починав формуватися. Проте вже було всеукраїнське й міжнародне визнання юного таланту, що зачаровувала своїм голосом та простими гітарними акордами.
Співачка Ольга Богомолець поєднує в собі декілька компонентів, що приваблюють слухачів. Передусім — це чистота й щирість виконання, а ще — чудовий, теплий тембр голосу. Крім цього, її творчість — це не пусті римовані тексти, а твори високої поезії видатних поетів. Та і її власні вірші мають глибокий філософський смисл. Ольга Богомолець — авторка-виконавиця сучасних та старовинних українських романсів, пісень на вірші Леоніда Кисельова, Ліни Костенко, Олени Теліги, Миколи Вінграновського, Ярослава Лесіва, Василя Стуса, Євгена Сверстюка і на власні вірші. Вона записала п'ять сольних альбомів.
Ольга Богомолець — лауреат III Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Оберіг» (1991 рік, Луцьк), Міжнародного фестивалю «Сопот» (1991 рік, Польща), володарка спеціального призу радіостанції «Свобода» (Вашингтон-Мюнхен) (1991 рік), премії ім. Василя Стуса (1992 рік), Слов'янського фестивалю авторської пісні «Білі вітрила» (1992 рік, Київ). Виступала з сольними концертами в Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Тернополі, Івано-Франківську та інших містах, а також у США, Франції, Швеції, Німеччині, Польщі, країнах Балтії.
«Володарка оксамитового голосу», як охрестила її музична преса, не боїться експериментувати. Окрім традиційного виконання романсів у супроводі гітари вона пробує нові форми звучання: у супроводі флейти, саксофону, камерного струнного оркестру. Її романси звучали навіть у джазовій обробці.
В 1989 році закінчила з відзнакою Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця. В 1993 захистила кандидатську дисертацію. В 2001 році закінчила Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова та отримала спеціальність практичного психолога. В 2003 році в Національному медичному університеті здобула ступінь доктора медичних наук. З 2007 року — професор кафедри дерматології та венерології Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. З 2009 року — професор Одеського державного медичного університету. Заслужений лікар України. Лікар та науковець із 25-річним стажем клінічної, дослідницької та викладацької роботи.
В 2014 році обрана народним депутатом України, очолила парламентський комітет з питань охорони здоров'я. В 2019 році — кандидат в Президенти України на виборах 31 березня.
Меценат культури та мистецтв. Фундаторка історико-культурного комплексу Замок-музей Радомисль з єдиним у світі Музеєм української домашньої ікони і найбільшою у Європі колекцією українського сакрального мистецтва. Засновниця щорічного Міжнародного музичного фестивалю «Музика Шопена під відкритим небом».
Але багато тисяч людей в Україні, а ще більше закордоном, знають Ольгу Богомолець, насамперед, не як видатного медика, ученого чи громадського діяча, а в першу чергу як прекрасну виконавицю авторських романсів, яка уже три десятиліття дарує свою творчість людям. На початку 90-х років в Ольги Богомолець ще не було ні наукових праць, ні високих звань Заслуженого лікаря України, доктора медичних наук та професора. Авторитет громадського активіста ще тільки починав формуватися. Проте вже було всеукраїнське й міжнародне визнання юного таланту, що зачаровувала своїм голосом та простими гітарними акордами.
Співачка Ольга Богомолець поєднує в собі декілька компонентів, що приваблюють слухачів. Передусім — це чистота й щирість виконання, а ще — чудовий, теплий тембр голосу. Крім цього, її творчість — це не пусті римовані тексти, а твори високої поезії видатних поетів. Та і її власні вірші мають глибокий філософський смисл. Ольга Богомолець — авторка-виконавиця сучасних та старовинних українських романсів, пісень на вірші Леоніда Кисельова, Ліни Костенко, Олени Теліги, Миколи Вінграновського, Ярослава Лесіва, Василя Стуса, Євгена Сверстюка і на власні вірші. Вона записала п'ять сольних альбомів.
Ольга Богомолець — лауреат III Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Оберіг» (1991 рік, Луцьк), Міжнародного фестивалю «Сопот» (1991 рік, Польща), володарка спеціального призу радіостанції «Свобода» (Вашингтон-Мюнхен) (1991 рік), премії ім. Василя Стуса (1992 рік), Слов'янського фестивалю авторської пісні «Білі вітрила» (1992 рік, Київ). Виступала з сольними концертами в Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Тернополі, Івано-Франківську та інших містах, а також у США, Франції, Швеції, Німеччині, Польщі, країнах Балтії.
«Володарка оксамитового голосу», як охрестила її музична преса, не боїться експериментувати. Окрім традиційного виконання романсів у супроводі гітари вона пробує нові форми звучання: у супроводі флейти, саксофону, камерного струнного оркестру. Її романси звучали навіть у джазовій обробці.
На сторінці використано відео з youtube-каналів: Доктор Ольга Богомолець, Ольга Яловега, Serge Osoka
Фото: з відкритих інтернет-джерел, авторів не встановлено
Бажаєте зв'язатися з нами? Натисніть, щоб створити повідомлення.